Архів категорії Новини

У 2020 році кампанія з нагоди Всесвітнього дня донора присвячена темі «Безпечна кров рятує життя» і проходить під гаслом «Здавати кров в ім’я здорового світу». У центрі уваги кампанії – особистий внесок кожного донора в охорону здоров’я оточуючих людей. В рамках кампанії людей у всьому світі закликають рятувати життя, добровільно і регулярно здаючи кров. Крім того, Всесвітній день донора крові та обрана для нього тема є приводом закликати уряди, національні органи охорони здоров’я та національні служби крові виділяти достатні ресурси, створювати системи й інфраструктуру, необхідні для збільшення об’єму крові, яку безоплатно надають добровільні донори; забезпечувати якісне медичне обслуговування донорів; розширювати належне використання крові в клініках; створювати системи нагляду за всіма етапами ланцюжка переливання крові.

Донорство крові є важливою частиною системи охорони здоров’я кожної країни. Переливання компонентів крові є невід’ємною складовою хірургічних операцій. Кров використовують під час лікування від анемії, деяких видів раку та інших недуг. Кров потрібна людям, які травмувалися внаслідок ДТП, нещасних випадків, стихійних лих тощо. Спеціалізовані заклади щодня мають заготовляти кров для забезпечення таких пацієнтів.

Здавати кров та її компоненти під час COVID-19 безпечно!

Установам системи крові слід активізуватися для підтримання безпечних і достатніх запасів крові та додатково працювати з донорами. Їх треба інформувати як про коронавірусну інфекцію COVID-19, шляхи передавання та перші симптоми, так і про те, що здавати кров у цей час безпечно. Потреби закладів можна відстежувати тут.

Медичний персонал повинен дотримуватися гігієнічної безпеки, щоб запобігти поширенню всіх інфекцій. Безпека донорства є пріоритетом.

Заходи безпеки для фахівців, що заготовляють кров та її компоненти:

• регулярно мийте руки з милом протягом 20–40 с;
• якщо мило та вода недоступні, використовуйте дезінфекційний засіб із вмістом спирту не менше 60%;
• уникайте рукостискань;
• не торкайтеся руками обличчя, надто очей, носа і рота;
• під час кашлю і чхання прикривайте рот згином ліктя чи одноразовою серветкою (після використання викиньте її і вимийте руки).

Додаткові заходи захисту:

• щодня, перш ніж їхати на роботу, вимірюйте температуру;
• залишайтеся вдома, якщо у вас температура вища 37,5 °С;
• залишайтеся вдома, якщо ви хворі або почуваєтеся зле;
• зверніться до сімейного лікаря, якщо у вас підвищена температура, кашель або утруднене дихання;
• повідомте керівника про свій стан здоров’я.

Робоче місце у центрах крові

Організуйте загальний простір для донорів так, щоб відстань між ними та персоналом становила близько 2 м. Переконайтеся, що персонал було проінформовано про це.

Рекомендуємо дотримуватися процедур прибирання та дезінфекції робочого місця:

• дезінфікуйте донорське крісло після кожного донора;
• частіше прибирайте і дезінфікуйте зони, де донори обстежуються та відпочивають, а також туалети, дверні ручки та інші контактні поверхні;
• регулярно викидайте відходи у сміттєвий контейнер із кришкою.

Щоб захистити персонал та унеможливити передавання коронавірусу від донора до донора, всі працівники мають носити рукавички. Змінюйте рукавички до та після кожного донора.

Персонал, який контактує з донорами, повинен використовувати засоби індивідуального захисту.

Щоб захистити донорів від інфікування COVID-19:

• вимірюйте температуру кожної людини, яка перебуває у центрі крові;
• обмежте доступ до центру крові до 10 осіб;
• не приймайте донорів, які мають симптоми застуди;
• попросіть донорів вимити руки або використати дезінфекційні засоби до і після здавання крові;
• попросіть донорів дотримуватися дистанції 1,5–2 м щодо інших людей;
• давайте кожному донору закриті закуски та напої в індивідуальному порядку, не надавайте доступ до закусок і напоїв усім донорам одночасно.

Ці заходи захищають донорів і персонал, а також демонструють, що є пріоритетом у центрах крові.

Хто може бути донором

Донором може бути будь-який дієздатний громадянин України віком від 18 років, який пройшов відповідне медичне обстеження і в якого немає протипоказань, визначених МОЗ України.

Взяття крові та (або) її компонентів у донора дозволяється лише за умови, що здоров’ю донора не буде заподіяно шкоди.

Хто не може бути донором

Абсолютні протипоказання для донорства

1. Гемотрансмісивні захворювання:

• інфекційні — СНІД, ВІЛ-інфекція, сифіліс, вірусні гепатити, позитивний результат дослідження на маркери вірусних гепатитів;
• туберкульоз, усі форми;
• бруцельоз, висипний тиф, туляремія, лепра, хвороба Кройцфельда — Якоба;
• паразитарні — ехінококоз, токсоплазмоз, трепаносомоз, філяріатоз, ришта, лейшманіоз.

2. Соматичні захворювання:

• злоякісні новоутворення;
• хвороби крові;
• органічні захворювання ЦНС;
• повна відсутність слуху і (або) мовлення;
• серцево-судинні захворювання — гіпертонічна хвороба II–III ст., ішемічна хвороба серця, атеросклероз, атеросклеротичний кардіосклероз, облітеруючий ендоартеріїт, неспецифічний аортоартеріїт, рецидивний тромбофлебіт, ендокардит, міокардит, вади серця;
• хвороби органів дихання — бронхіальна астма, бронхоектатична хвороба, емфізема легень, обструктивний бронхіт, дифузійний пневмосклероз у стадії декомпенсації;
• хвороби органів травлення — ахілічний гастрит, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки;
• захворювання печінки і жовчних шляхів — хронічні захворювання печінки, зокрема токсичної природи і неясної етіології, калькульозний холецистит з повторюваними нападами і явищами холангіту, цироз печінки;
• захворювання нирок і сечовивідних шляхів у стадії декомпенсації — дифузні й вогнищеві ураження нирок, сечокам’яна хвороба;
• дифузні захворювання сполучної тканини;
• променева хвороба;
• хвороби ендокринної системи у разі порушення функцій та обміну речовин;
• хвороби ЛОР-органів — озена, інші гострі та хронічні важкі гнійно-запальні захворювання;
• очні хвороби — залишкові явища увеїту (ірит, іридоцикліт, хоріоретініт), висока міопія (6Д і більше), трахома, повна сліпота;
• шкірні хвороби — розповсюджені захворювання шкіри запального та інфекційного характеру, псоріаз, еритродермія, екземи, червоний вівчак, пухирчасті дерматози, грибкові ураження шкіри (мікроспорія, трихофітія, фавус, епідермофітія) і внутрішніх органів (глибокі мікози), гнійничкові захворювання шкіри (піодермія, фурункульоз, сікоз);
• остеомієліт гострий і хронічний.

3. Оперативні втручання з приводу ампутації або резекції органа і трансплантації органів чи тканин.

4. Форми ризикованої поведінки:

• надання сексуальних послуг за плату;
• статеві стосунки з малознайомими особами без презерватива;
• часта зміна статевих партнерів;
• гомосексуальні стосунки;
• наркоманія, алкоголізм.

5. Психічні захворювання.

• Інфографіка

Тимчасові протипоказання для донорства

Підготовка до здавання крові

За три дні до здавання крові відмовтеся від прийому анальгетиків і аспірину, а також ліків, що їх містять (ці речовини погіршують зсідання крові).

Не вживайте алкоголь за 48 годин до здавання крові. Виключіть із раціону жирну, смажену, копчену, молочну їжу, соління.

Обов’язково виспіться і з’їжте легкий сніданок (солодкий чай, дієтичне печиво, каша на воді).

Не куріть за годину до здавання крові.

Не приходьте здавати кров, якщо відчуваєте нездужання (озноб, запаморочення, головний біль, слабкість).

Під час огляду лікарем перед донацією відверто відповідайте на запитання і не приховуйте інформацію про вживання ліків, алкоголю, наркотичних речовин і перенесені захворювання.

Після здавання крові:

• відпочиньте 10–15 хвилин;
• якщо відчули запаморочення або слабкість, повідомте персонал;
• не намагайтеся одразу йти чи керувати машиною, якщо у вас паморочиться голова;
• 2–3 години не піднімайте нічого важкого рукою, з якою брали кров;
• 3–4 години не знімайте пов’язку і намагайтеся її не мочити, це вбереже вас від появи синця;
• протягом наступних 12 годин уникайте інтенсивних фізичних навантажень;
• протягом двох діб повноцінно та регулярно харчуйтеся;
• протягом двох діб уживайте збільшену кількість рідини (не менше 2 літрів на день) — соки, воду, неміцний чай (алкоголь не рекомендується);
• приходьте ще раз здати кров після рекомендованої перерви.

Інтервали між донаціями

Чоловіки можуть здавати кров не більше 5 разів на рік, жінки — не більше 4 разів на рік. Після п’яти регулярних донацій рекомендовано зробити перерву не менше 3 місяців.

Детальніше про інтервали між донайціями можна дізнатися з таблиці, де цифри — це кількість днів, після яких можна продовжити здавати кров.

Чому бути донором крові — корисно? Наукові факти

У донорів значно менший ризик серцево-судинних захворювань.

Американська медична асоціація стверджує, що люди, які здавали кров щопівроку, мали менше інфарктів та інсультів.

Масштабне дослідження фінських донорів показало, що здавання крові хоча б раз на рік знизило ризик хвороб серця на 88%.

У донорів кращий баланс холестерину і нижчий його загальний рівень — отже, менша ймовірність серцево-судинних хвороб.

У донорів менші ризики захворіти на рак легень, прямої кишки, шлунку та гортані.

Річ не лише в тому, що донори зазвичай стежать за своїм здоров’ям. Можлива причина — зниження рівня неорганічного заліза, шкідливого для здоров’я. Зокрема, донорство крові зменшує ризик гемохроматозу. Це хвороба, коли іони заліза накопичуються в печінці та інших органах. Її симптоми перекриваються проявами інших недуг, і їх важко розпізнати та вчасно вжити заходів.

У донорів менше проявів запалення та вищий так званий антиоксидантний статус, тобто їхній організм краще знешкоджує вільні радикали.

Донору регулярно (і безоплатно) роблять аналізи на гемоглобін, ВІЛ, гепатити B та C і сифіліс.