Медичну допомогу при інсульті можна отримати безоплатно в 226 лікарнях. Повну вартість лікування оплачує Національна служба здоров’я України, незалежно від місця реєстрації чи статусу пацієнта. Тож внутрішньо переміщені особи можуть розраховувати на медичну допомогу в будь-якому куточку країни.
Інсульт – це гостре порушення мозкового кровообігу, що спричиняє ушкодження тканин мозку. Інсульт стається, зазвичай, раптово. У групі ризику люди, які мають високий кров’яний тиск, хвороби серця, діабет, дисбаланс холестерину, ожиріння тощо. Також фактором ризику є паління – подвоює ризик ішемічного інсульту та збільшує вірогідність геморагічного інсульту в 4 рази.
На жаль, багато людей не знають ознак інсульту. Запам’ятати їх можна за абревіатурою МОЗОК:
Тож, щоб розпізнати інсульт попросіть людину усміхнутися, сказати просте речення, підняти руку або обидві руки; висунути язик (при інсульті язик може бути викривлений або повернутий). Проблема з виконанням навіть одного із завдань – може бути ознакою інсульту. Не зволікайте, одразу телефонуйте 103. Повідомте фахівцям екстреної медичної допомоги про характерні ознаки у людини.
Бригада екстреної медичної допомоги доставить пацієнта з підозрою на гострий мозковий інсульт не просто у найближчий медзаклад, а в той, що має договір з НСЗУ на лікування інсульту.
Під час надання екстреної медичної допомоги місце реєстрації та проживання значення немає. Вимагання у внутрішньо переміщеної особи, що екстрено потрапила до лікарні, електронного направлення, оплати благодійних внесків чи окремих обстежень – неправомірні.
Які послуги з безоплатного лікування інсульту отримує пацієнт:
Більше про перелік послуг – на сайті НСЗУ nszu.gov.ua, в розділі Громадянам / Безоплатні послуги в Програмі медичних гарантій 2024 / Пріоритетні стаціонарні послуги. Або за посиланням: https://cutt.ly/EemHHHEL.
Як переконатися, що швидка відвезла пацієнта в лікарню, де лікують інсульт?
Що робити, якщо в лікарні просять заплатити за медичні послуги, діагностику чи лікарські засоби?
Якщо у внутрішньо переміщеної особи вимагали купувати ліки або оплатити послуги, які покриває Програма медичних гарантій, – це порушення прав пацієнта та умов договору НСЗУ з медичним закладом. У такому випадку варто подати звернення про порушення:
Програма медичних гарантій забезпечує усім українцям однаковий безоплатний перелік та доступ до медичних послуг, незалежно від наявності статусу внутрішньо переміщеної особи. Більше про безоплатні медичні послуги, які можна отримати за Програмою медичних гарантій, в електронному посібнику «Гід по Програмі медичних гарантій для пацієнта 2024». Завантажити посібник можна за посиланням.
За даними форми статистичної звітності №1 «Звіт про окремі інфекції та паразитарні захворювання », у 2 023 році в Україні було зареєстровано 12 випадків лістеріозу, загальнонаціональний показник захворюваності склав 0,02 на 100 тисяч населення. В той же час, у 2022 році було зареєстровано лише 2 випадки лістеріозу.
У 2023 році найбільша кількість випадків була зафіксована у Волинській області (4), показник захворюваності склав 0,4 на 100 тисяч населення. Випадки також реєструвались у Житомирській, Полтавській, Харківській, Запорізькій та Хмельницькій областях.
Лістеріоз – це інфекційне захворювання, спричинене мікроорганізмами Listeria monocytogenes. Ці бактерії широко розповсюджені у природі, їх знаходять у ґрунті, піску, воді. Список джерел (резервуарів) лістерій – досить великий: це можуть бути дикі гризуни, сільськогосподарські тварини (особливо вівці і свині), домашні і дикі тварини (бродячі коти і собаки), а також дикі птахи, в тому числі голуби. Продукти харчування – молоко, м’ясо, риба, овочі, фрукти. Інкубаційний період 3-70 днів, частіше 21 день.
Існує дві основні форми лістеріозу: неінвазивна та інвазивна форма. Неінвазивний лістеріоз (гарячковий лістеріальний гастроентерит) є легкою формою захворювання, що вражає переважно здорових людей. Симптоми включають діарею, лихоманку, головний біль і міалгію (м’язовий біль). Спалахи цієї хвороби, як правило, викликані вживанням їжі, що містить високі дози L. monocytogenes.
Інвазивний лістеріоз є більш важкою формою захворювання і вражає певні групи ризику. До них відносяться вагітні жінки, пацієнти, які проходять лікування від раку, ВІЛ та трансплантацію органів, люди похилого віку та немовлята. Ця форма захворювання характеризується вираженою симптоматикою та високою летальністю (20–30%). Симптоми включають лихоманку, міалгію (м’язовий біль), септицемію, менінгіт.
Визначення випадків лістеріозу для цілей епідеміологічного нагляду здійснюється згідно наказу МОЗ № 905 від 28.12.2015 «Про затвердження критеріїв, за якими визначаються випадки інфекційних та паразитарних захворювань, які підлягають реєстрації».
Встановити діагноз лістеріозу за клініко-епідеміологічними даними важко через поліморфізм клінічних проявів і неможливість в ряді випадків установити джерело інфекції. Тому вирішальне значення набуває лабораторна діагностика.
Підозрілими на захворювання особами, яких доцільно лабораторно обстежити на лістеріоз, є:
– особи з ознаками будь-яких інфекційних захворювань, що мають зв’язок з неблагополучним по лістеріозу господарством (якщо в господарстві виявлено захворювання тварини лістеріозом);
– особи з рецидивуючими ангінами, симптомами інфекційного захворювання з лімфаденітом і кон’юнктивітом, септичними проявами, явищами менінгіту і енцефаліту, професійно пов’язані з тваринами, переробкою тваринницької продукції;
– вагітні, що мають обтяжений акушерсько-гінекологічний анамнез (патологія вагітності і попередніх пологів);
– вагітні з катаральними явищами, що мають зв’язок з тваринницьким господарством або професійно пов’язані з тваринами;
– літні особи і особи з імунодефіцитом з ознаками менінгіту і менінгоенцефаліту без встановленої раніше причини стану;
– особи з наявністю будь-якої інфекційної симптоматики, що вживали свідомо інфіковану лістеріями продукцію;
– особи в септичному стані без встановленого раніше діагнозу. Матеріалом для дослідження можуть бути різні біологічні субстрати: кров, спинномозкова рідина (СМР), амніотична рідина, мазки з мигдалин, пунктати лімфатичних вузлів, мазки з піхви і цервикального каналу, фекалії, меконій, гнійні виділення з очей тощо.
При підозрі на лістеріозний сепсис проводять посів крові, при менінгіті і менінгоенцефаліті – СМР, при захворюванні немовлят – меконій. Від жінки, що народила мертвого чи з ознаками лістеріозу дитину, досліджують навколоплідну рідину, плаценту, відокремлюване родових шляхів.
Крім того, можливе виділення лістерій у мазках з ротоглотки і з фекалій здорових людей, що розцінюється як безсимптомне носійство.
Для діагностики лістеріозу існують різні методи, включаючи полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР), серологічні імунохроматографічні. Однак найбільш надійним методом є бактеріологічне дослідження.
Серологічні дослідження (визначення рівня антитіл) практично не мають діагностичної цінності. При всіх лістеріозних інфекціях титри IgG досягають максимуму через 2–4 тижні після початку захворювання. Крім того, споживання продуктів харчування, контамінованих лістеріями (сирі, м’ясні і курячі напівфабрикати і копченина, морепродукти), приводить до наростання титрів антитіл до лістерій (L.monocytogenes) без будь-якої клінічної симптоматики. Антитіла можуть тривало зберігатися і після повної елімінації лістерій з організму людини. При цьому серологічні методи повністю зберігають своє значення для оцінки епідемічної ситуації.
ПЛР може бути використана для швидкого виявлення генетичного матеріалу збудника в СМР, плацентарній тканині, секційному матеріалі.
Швидкий імунохроматографічний тест застосовується для якісного виявлення антигену L. monocytogenes у зразках фекалій людини. Результати експрес-тестування не можуть слугувати єдиним діагностичним критерієм лістеріозу. Для встановлення діагнозу клініцист повинен врахувати всі клінічні та лабораторні ознаки захворювання. Якщо результати тестування негативні, а симптоми захворювання тривають, необхідні додаткові діагностичні обстеження. Негативний результат імунохроматографічного тесту не виключає наявності лістеріозу.
Більшість випадків лістеріозу людини харчового походження, для зменшення захворюваності слід вжити заходів, спрямованих на безпеку харчових продуктів. Важливі стратегії контролю включають програму спостереження та швидке розслідування зареєстрованих випадків та спалахів, забезпечення дотримання правил, спрямованих на мінімізацію Listeria monocytogenes у харчових продуктах, а також підвищення обізнаності про хворобу для громадськості. Далі розглядається існуюча профілактика та контроль заходи та обговорює потенційні сфери для покращення.
Профілактика
L. monocytogenes у харчових продуктах гине при пастеризації та кип’ятінні. Загалом рекомендації щодо профілактики лістеріозу подібні до рекомендацій, які використовуються для запобігання іншим захворюванням харчового походження. Це включає практику безпечного поводження з харчовими продуктами та дотримання п’яти ключів ВООЗ до безпечнішої їжі:
1. Тримати в чистоті.
2. Розділяти сире і варене.
3. Ретельно варити їжу.
4. Їжу зберігати при дотриманні температурного режиму.
5. Використовуйте безпечну воду та продукти харчування.
Особи з груп високого ризику повинні:
Додаткові джерела інформації:
1. Превентивні заходи щодо лістеріозу від CDC: https://www.cdc.gov/listeria/prevention.html.
2. П’ять ключів для безпечнішої їжі, розроблені ВООЗ: https://iris.who.int/bitstream/handle/10665/43546/9789241594639_eng.pdf?seque nce=1. https://iris.who.int/bitstream/handle/10665/43
30 липня – Всесвітній день протидії торгівлі людьми
У 2013 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй проголосила 30 липня Всесвітнім днем протидії торгівлі людьми, зазначивши, що в цей день необхідно підвищувати рівень поінформованості громадян стосовно глобальної проблеми торгівлі людьми і привертати увагу до важкого становища жінок, чоловіків і дітей, які стали жертвами цього злочину, а також заохочувати людей активно допомагати постраждалим і протидіяти
Термін «торгівля людьми» передбачає різні види та форми експлуатації людини, які наводяться як міжнародними нормативно-правовими документами, так і законодавством України.
Відповідно до Закону України «Про протидію торгівлі людьми» торгівля людьми – здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.
Метою торгівлі людьми може бузи:
Існує багато причин торгівлі людьми, які є комплексними та взаємопов’язаними.
До внутрішніх чинників належать:
До зовнішніх чинників торгівлі людьми належать наступні:
Слід зазначити, що жертвою торгівців людьми може стати будь-яка особа, незалежно від віку та статі.
Основними уразливими категоріями осіб, які відносяться до групи ризику потрапити до торгівців людьми є:
Торгівля людьми має різні види, серед яких примусова праця, рабство, звичаї подібні до рабства, сексуальна експлуатація, використання у порнобізнесі, примусова вагітність, вилучення органів, проведення дослідів над людиною, використання у жебрацтві, втягнення в злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, продаж дитини.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2012 № 29 Міністерство соціальної політики визначено національним координатором у сфері протидії торгівлі людьми.
Відповідно до Закону України „Про протидію торгівлі людьми” особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, має право звернутися до місцевої державної адміністрації із заявою про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та до органів Національної поліції щодо захисту прав і свобод.
Особа, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання:
1) інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеної мовою, якою володіє така особа;
2) медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги;
3) тимчасового розміщення, за бажанням постраждалої особи та у разі відсутності житла, в закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на строк до трьох місяців, який у разі необхідності може бути продовжено за рішенням місцевої державної адміністрації, зокрема у зв’язку з участю особи в якості постраждалого або свідка у кримінальному процесі;
4) відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли, у порядку, встановленому Цивільним кодексом України;
5) одноразової матеріальної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
6) допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.
Іноземець та особа без громадянства, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми на території України, крім вищезазначених прав, має також право на:
1) безоплатне отримання послуг перекладача;
2) тимчасове перебування в Україні строком до трьох місяців, який може бути продовжено у разі необхідності, зокрема у зв’язку з їхньою участю в якості постраждалих або свідків у кримінальному процесі;
3) постійне проживання на території України в порядку, встановленому законодавством.
Будьте обережними та обізнаними щодо торгівлі людьми!
У новому номері національної медичної стіннівки розповідаємо про правила і можливості роботи лікаря первинної допомоги як фізичної особи – підприємця, відповідаємо на поширені питання про зміни в охороні здоров’я, а успішні лікарі-ФОП, які уклали договори з Нацслужбою здоров’я, діляться досвідом.
Завантажити дайджест: https://bit.ly/2W44Q15
У новому номері національної медичної стіннівки розповідаємо, як визначати потребу в лікарських засобах, як закуповуються препарати за кошти державного та місцевого бюджетів та як звітувати про наявність ліків у медзакладах.
Завантажити дайджест: https://bit.ly/2Nf4eC3
Щеплення – найбільш дієвий спосіб профілактики інфекційних захворювань
